Залезська Тетяна Миколаївна
последнее посещение 17.09.2017 20:28Стена
1 МОЯ РІДНА ШКОЛА
Уже майже 40 років стежина веде мене щоранку до порогу школи. Спочатку – учениця, пізніше – вчитель… А школа все та ж домівка радості і тривог, перемог і поразок, досягнень і невдач. Скільки вона бачила їх на своєму віку! Та незмінним залишається те сяйво доброти і терпіння, знань і духовності, любові і віри в щасливе майбутнє.
Школа зустрічає і проводжає своїх дітей-пташенят, даруючи їм крила. Змінюються покоління, моди, ідеології, а вона все зносить на своїх плечах, намагаючись сіяти в душах розумне, добре, вічне.
Сільська школа – це особлива стихія. Такої співдружності, взаємодопомоги, взаєморозуміння, теплоти родинного вогнища ви не знайдете у великих, гамірних містах.
Які б вам не зустрічалися сучасні великі гарні школи, та своя залишається у серці теплим вогником дитинства, який зігріватиме вашу душу все життя.
Закриття на селі школи – це припинення життя…Адже шкільні свята і події збирають усіх односельців, об’єднують навколо живлющої сили дитинства. Школа на селі – це цілий Всесвіт, наповнений любов’ю і добротою, щирістю і повагою.
Живи, моя школо! Наповнюйся щоранку радісним щебетом дітей, працюй натхненно, твори Людину!
22 мар 2016, 21:24